Професор філологічного
факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка Нонна
Копистянська була науковим керівником моєї мами. Тому наше знайомство з
Нонною Хомівною тривало все моє свідоме життя.
Нонна
Хомівна уважно слідкувала за моїм становленням. В шкільні роки вона радила мені
літературу для позакласного читання, у студентські та аспірантські роки давала
цінні поради для моєї наукової роботи. Кожний мій день народження, аж до
студентських років, листоноша приносив мені посилку із львівським штемпелем.
Коли мені було сумно, я
брав квиток на 91 поїзд і їхав до улюбленого Львова. Вузенькі вулички
старовинного міста, храми, палаци, зелені пагорби, тістечка Нонни Хомівни та
горіхова настоянка її чоловіка Романа Степановича миттєво виліковували будь-яку хандру.